Година пам’яті «А Бабин Яр мовчить, тривоги повний вщерть, І попіл страдників у серці стука й кличе».

        29 вересня виповнюється 74 роки трагедії у Бабиному Яру. Бабин Яр у Києві набув сумної популярності завдяки подіям 1941 року, коли тут було жорстоко розстріляно величезну кількість людей. До цих пір історики не прийшли до єдиної точки зору з приводу точної кількості загиблих у Бабиному Яру. У різних джерелах вказуються різні відомості, від 33 до 100 тисяч.

         В цей скорботний день в нашій бібліотеці відбулась година пам’яті «А Бабин Яр мовчить, тривоги повний  вщерть, і попіл страдників у серці стука й кличе» з п’ятикласниками школи № 82. На захід прийшли учасник Другої світової війни, заступник голови Ради ветеранів Шевченківського району Дзюбенко Григорій Никифорович та заступник голови Ради ветеранів з виховної роботи Прозоровська Реґіна Миколаївна. Зворушливими були спогади ветерана, який в 1941 році втратив свою сестру, що була розстріляна в Бабиному Яру. Діти дізналися про події, що відбувалися в окупованому Києві із розповіді бібліотекаря, яка познайомила їх з літературою, представленою на книжковій виставці «Їх тисячі лягло у Бабин Яр глибокий» та розповіла про книгу Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр». Ця книга написана за спогадами підлітка, який власними очима бачив страхіття окупації і звірств фашистів, був свідком багатьох подій у Бабиному Яру. Річниця трагедії Бабиного Яру завжди була й залишається приводом згадати про жертв війни та Голокосту,пам'ять про нього увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музичними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.