Петриківський розпис виник задовго до появи християнства і грав роль оберегу. Люди вірили, що в красі є духовна сила, і тому вікна і двері будинків і навіть одяг обрамляли магічним орнаментом, який захищав господарів. Ця давня традиція сотні років широко використовувалася в побуті українців, зокрема, у запорізьких козаків, і була популярна в поселеннях південних районів Приазов'я, але збереглася тільки в старовинному козацькому селі Петриківка. Люди, будуючи світлі хати-мазанки, розписували їх пишними квітковими малюнками, створюючи цілий художній ансамбль, адже прикрашався не лише інтер’єр будинку (стіни, піч), але й зовнішній фасад, а ще посуд, весільні скрині, меблі та інше хатнє начиння.
Юні студійці зробили першу спробу долучитися до вишуканого та неповторного петриківського розпису. Ця робота виявилася цікавою та захоплюючою, на папері з’явилися мальви, півонії, айстри, різноманітні польові квіти, а ще ті, які вигадали самі діти. Так вони створили свій, особливий світ краси та натхнення.
Коментарі
Дописати коментар