О краю мій,
моїх ясних привітів
Не дістав від мене жодний
ворог.
Олена
Теліга
29
вересня минає 76 років від трагічної дати початку розстрілів євреїв в урочищі
Бабин Яр – злочину, що став символом Голокосту на теренах України.
Історія Голокосту, Бабиного Яру в минулому сторіччі страшна і повчальна. Нинішні покоління мають знати всю правду про одну з найбільших трагедій людства. Десятки тисяч жертв — це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. І усвідомлювати це важливо не тільки дорослим громадянам країни, а й підростаючому поколінню українців.
Традиційно в останні дні вересня ми запрошуємо до себе наших читачів, щоб познайомити з однією з найтрагічніших сторінок в історії нашої Батьківщини — вересневими подіями 1941 року у Бабинім Яру. Цього року восьмикласники гімназії № 154 стали учасниками години пам’яті «У Бабинім Яру палають сотні свіч…» за участі заступника директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Ткачука Андрія Платоновича. Його розповідь пробудила у душах дітей зацікавленість і співпереживання, адже вона була основана на сповнених болю від пережитого спогадах людей, яким тоді вдалося вижити завдяки допомозі та підтримці співвітчизників. Історії Діни Пронічевої, Олени Книш та ще 27 осіб, кому вдалося дивом уціліти під час трагедії в Бабиному Яру підлітки слухали, затамувавши подих. А книжкова виставка «Їх тисячі лягло у Бабин Яр глибокий», яка експонується в бібліотеці, познайомила дітей з літературою за цією темою, з історичними матеріалами та спогадами очевидців.
Коментарі
Дописати коментар